Вступ

Одноразові пробірки для культивування з гвинтовою різьбою відіграють життєво важливу роль у лабораторних операціях.Їх правильне використання не лише ефективно запобігає забрудненню зразків, перехресному забрудненню та втраті зразків, але й забезпечує точність і надійність експериментальних даних. Тому дуже важливо опанувати стандартизовану процедуру роботи для забезпечення якості експериментів.

Ця інструкція застосовується до процедур експлуатації одноразових пробірок для культивування з гвинтовою різьбою, що використовуються в клітинних культурах, мікробіологічних експериментах, клінічних випробуваннях та інших галузях.

Підготовка перед використанням

Адекватна підготовка перед експериментом є критично важливим кроком для забезпечення оптимальної роботи одноразових пробірок для культивування з гвинтовою різьбою. По-перше, необхідно ретельно перевірити цілісність зовнішньої упаковки на наявність будь-яких розривів або пошкоджень пломби, що є важливим для підтримки стерильності пробірок. Добре упаковані пробірки слід зберігати в сухому, чистому середовищі, щоб уникнути вологи або забруднення.

Не слід ігнорувати стан стерилізації. Одноразові пробірки для культивування з гвинтовою різьбою, виготовлені звичайними виробниками, зазвичай стерилізуються гамма-опроміненням або оксидом етилену, а на упаковці має бути чітка позначка стерилізації та термін придатності. Лабораторний персонал повинен перевірити метод стерилізації та термін придатності, щоб переконатися, що пробірки знаходяться у найкращому стані для використання.

При виборі специфікацій слід враховувати такі фактори:

1. Вибір гучностіСтандартні пробірки об'ємом 15 мл можна використовувати для рутинних експериментів, тоді як для великомасштабних культур рекомендується пробірки об'ємом 50 мл.
2. Характеристики матеріалуПоліпропіленовий матеріал стійкий до високих температур, підходить для стерилізації за високих температур; полістироловий матеріал дуже прозорий, його легко спостерігати.
3. Спеціальні вимогиДля спеціальних експериментів, таких як зберігання за низьких температур, потрібно вибирати матеріали, стійкі до низьких температур.

Лабораторний персонал повинен вибирати найбільш підходящу модель пробірки для культивування відповідно до конкретних експериментальних умов, враховуючи вимоги до відцентрової сили, хімічну сумісність та інші фактори. Рекомендується встановити стандартну операційну процедуру вибору лабораторних витратних матеріалів, щоб забезпечити узгодженість та відтворюваність експериментів.

Правильна процедура

1. Розпакування

• Розпечатайте пробірки для культивування в чистому робочому середовищі, щоб переконатися в відсутності зовнішнього забруднення під час використання.
• Під час розпакування використовуйте стерильні рукавички або стерильний пінцет для виймання пробірок, щоб уникнути прямого контакту з критичними ділянками.

2. Операція з додаванням шипів

• Суворо забороняється торкатися внутрішньої стінки отвору або внутрішньої кришки під час процесу наповнення, щоб запобігти потраплянню джерел забруднення.
• Об'єм слід контролювати під час додавання рідких зразків і не повинен перевищувати максимальну шкалу, щоб уникнути розливання або поганої герметизації зразків під час роботи.

3. Спосіб герметизації

• Після додавання зразка гвинтову кришку слід затягнути, щоб забезпечити повну герметичність. Герметичність можна перевірити, обережно спостерігаючи за будь-якими витоками.
• Зверніть увагу на помірне зусилля загвинчування, щоб уникнути надмірного зусилля, що призведе до зносу або поломки різьби, що може вплинути на повторне використання або ефективність герметизації.

4. Маркування та запис

• Використовуйте стійкі до розчинників, водонепроникні та стійкі до відшаровування лабораторні етикетки або маркери, щоб точно позначити інформацію про зразки на чистих, сухих ділянках пробірки.
• Уникайте використання звичайного етикеткового паперу або чорнильних ручок, які схильні до вицвітання від вологи, щоб запобігти втраті інформації під час зберігання.

Застереження під час використання

1. Уникнення забруднення

• Експериментальні операції слід проводити в чистому, безпиловому середовищі, рекомендується на надчистому столі або в біологічно безпечній шафі.
• Скоротіть час відкриття пробірок для культурування, а операція має бути швидкою та стандартизованою, щоб зменшити ризик зараження.
• Для кожного типу зразків необхідно використовувати окремі пробірки для культивування, а змішування суворо заборонено, щоб запобігти перехресному забрудненню та впливу на результати експериментів.

2. Центрифугування та зберігання

• Перед центрифугуванням переконайтеся, що кришка щільно закручена, щоб запобігти витіканню зразка; також забезпечте гарне симетричне вирівнювання центрифуги, щоб уникнути механічного дисбалансу.
• Під час зберігання пробірки слід розміщувати у вертикальному положенні, щоб уникнути протікання, спричиненого горизонтальним розташуванням. Уникайте розміщення пробірок у середовищі з високою температурою, яскравим світлом або вологістю, щоб не вплинути на стабільність зразків та їхню продуктивність.

3. Спеціальна обробка зразків

• Для зразків, що містять леткі органічні розчинники або сильно агресивні речовини, слід використовувати спеціалізовану модель з хімічною стійкістю.
• Для кріоконсервації використовуйте кріопробірки, стійкі до низьких температур; звичайні одноразові пробірки для культивування можуть стати крихкими або протікати за дуже низьких температур.

Що робити після використання

1. Біобезпечна обробка

• Пробірки для культивування, що містять інфекційні, потенційно патогенні або високоризикові біологічні зразки, повинні бути автоклавовані або інактивовані ефективним дезінфікуючим засобом відповідно до вимог рівня біобезпеки лабораторії, перш ніж їх утилізувати як відходи.
• Викинуті пробірки для культуральних відходів слід викидати у спеціально відведений контейнер для «біологічно забрудненого пластику» відповідно до системи класифікації та управління небезпечними відходами лабораторії, і не змішувати їх зі звичайним сміттям для утилізації.

2. Екологічні рекомендації

• Надавати пріоритет пробіркам для культурування, виготовленим з матеріалів, що підлягають вторинній переробці, та брати участь у централізованій програмі переробки та екологічної утилізації витратних матеріалів у лабораторіях, де це дозволяють умови.
• Зменшити непотрібні витрати витратних матеріалів, пропагувати раціональне використання одноразових матеріалів з урахуванням безпеки та сприяти будівництву зелених лабораторій.

Часті запитання

1. Що робити, якщо я не можу закрутити кришку, що закручується?

Спочатку перевірте, чи правильно вирівняна різьба та чи немає в ній сторонніх предметів. Не намагайтеся відкрутити різьбу силою, оскільки це може пошкодити отвір або кришку. Якщо пробірку для культури все ще не герметично закривають, її слід замінити новою.

2. Чи можна використовувати одноразові пробірки для культивування повторно?

Повторне використання не рекомендується. Герметичність та стерильність одноразових пробірок для культивування не гарантуються після використання, а повторне використання може призвести до забруднення, спотворених результатів або пошкодження пробірок.

3. Що робити, якщо під час центрифугування стався витік?

Переконайтеся, що кришка щільно закручена та добре герметизується, а також що пробірки для культури належним чином вирівняні перед центрифугуванням. Уникайте використання швидкості центрифугування, що перевищує максимальну, для якої пробірки відкалібровані. За необхідності виберіть спеціалізовану пробірку для центрифугування, стійку до тиску, як альтернативу.

Висновок

Стандартизоване використання одноразових пробірок для культивування з гвинтовою різьбою є критично важливим кроком для забезпечення точності експериментальних результатів, безпеки зразків та надійності експлуатації. Суворе дотримання операційних стандартів та вимог біобезпеки, незалежно від того, чи це стосується збору зразків, обробки, зберігання чи утилізації, є основною гарантією покращення якості експериментів та зниження ризиків.

Лаборантам рекомендується використовувати високоякісні пробірки для культивування з хорошою герметичністю, хімічною стійкістю та відповідним температурним діапазоном відповідно до їхніх конкретних експериментальних потреб, щоб підвищити ефективність експериментів та забезпечити стале управління лабораторними ресурсами.